Оголошення
Головна
Скільки дітей з особливими освітніми потребами може бути в інклюзивному класі?
Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872, кількість учнів з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням становить:
• одна-три дитини з числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором або слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
• не більш як двоє дітей з числа дітей сліпих, глухих, із тяжкими порушеннями мовлення, зокрема, з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.
Асистент учителя VS асистент учня⠀
Як учителю не розгубитися в усіх тонкощах роботи асистентів та знати до кого звернутися за необхідністю?⠀
За офіційним роз’ясненням МОН, асистент учителя – працівник школи, який особисто має допомагати педагогу у вирішенні наступних питань:⠀
забезпечення єдності навчання, розвитку та виховання учнів;⠀
допомога в навчанні всім учням класу, а не тільки дітям з ООП;⠀
активна участь в розробці заходів інклюзивного навчання разом з учителем;⠀
Що робити, коли дитина Вас «не чує»?
Деяких батьків турбує певна неуважність їхнього малюка: «Десять разів кличу, а він наче не чує!». Причин такої неуважності – безліч. Звісно, малюк може не хотіти щось робити і свідомо не реагувати на звернення дорослого. Але частіше буває, що він несвідомо відключається від того, що йому не здолати, чи від того, що для нього є неприємним. Не «дозріли» ще пальчики для швидкого зав’язування шнурків, і мама хоч 100 разів скаже « швидше!» - дитина не почує. Не подобається мити голову, і хоч кричи, хоч не кричи – до ванної кімнати не прийде: не почує. Захоплений мультиком – ніякими словами не докличешся обідати. Так навіщо ж мучити себе криком, усвідомлюючи, що це не діє?!
Вправи для розвитку голосу
Обов’язковим компонентом логопедичної роботи є вправи для розвитку голосу. Їх проводять на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Усі звуки дитина повинна вимовляти на видиху.
Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»).
Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек).
Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки.
Авторизація
Нові публікації
- Горді бути з вами в одному строю!!!!
- Семінар на тему "Інклюзивна група в закладі дошкільної освіти: організація вихователем освітнього процесу відповідно до рівня підтримки дитини"
- Види дитячої агресії: що робити батькам?
- Секрет виховання дітей з високим рівнем емоційного інтелекту
- “Незручні” діти: роль учителів та школи в допомозі дітям з гіперактивністю