Оголошення
Головна
282-а доба незламності України!
282-а доба незламності України! Щодня українці виборюють волю та перемогу! Десятки тисяч загиблих і поранених цивільних і військових, знищенні вщент міста і села, небачена досі міграційна криза - такі наслідки широкомасштабного вторгнення російської армії на територію України. Але попри всі ці жахіття війни українці продовжують жити і підтримувати своїх героїв.
Напередодні 6 грудня, Дня Збройних сил України, за підтримки Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради колектив ІРЦ №1 Білоцерківської громади разом із малечею завітали до військового госпіталю, де перебувають поранені бійці. Діти підготували вірші та пісні, патріотичні обереги для наших захисників і смаколики на знак щирої вдячності за героїчні вчинки воїнів.
Не залишилися без уваги і медики військового госпіталю, котрі цілодобового рятують життя українських бійців. Для янголів у білих халатах підготували теплі, в’язані в патріотичному стилі шкарпетки.
Щоб віддячити малечі, керівництво військового шпиталю пригостило дітей смачним чаєм із печивом, показали справжній зоопарк, який розташований на території госпіталю.
Здійснюємо мрії разом!
У кожної дитини є своя мрія, але важливо, щоб поряд були люди, які допоможуть цій мрії здійснитися.
Знайомтеся, це Єгор. Хлопчик, який потрапив у складні життєві обставини, тому перебуває у ЦСПР "Злагода" та відвідує корекційно-розвиткові заняття в Комунальній установі Білоцерківської міської ради "Інклюзивно-ресурсний центр №1". Єгор відразу привертає увагу своєю щирою посмішкою та відкритим добрим серцем. Хлопчик розповів фахівцям нашого центру свій маленький секрет, довірив свою таємницю, що мріє стати поліцейським і захищати людей від зла.
І хто ж, як не ми, дорослі, повинні допомогти в здійсненні дитячих мрій?!
Тому сьогодні на один день особовий склад поліції Білої Церкви поповнився новим працівником - добрим, хорошим, мужнім Єгором. Заповітну мрію хлопчика - стати хоча б на один день поліцейським,носити справжню форму, проїхатися в службовому автомобілі, познайомитися із службовим собакою, побувати в ролі керівника поліціі, відповісти на телефонний дзвінок у черговій частині - здійснив начальник відділення Національної поліції №1 Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області майор поліції Галюк Андрій Володимирович. Офіцер став наставником маленького мрійника і спочатку подарував справжнісіньку форму поліцейського, а далі особисто показав Єгору роботу поліції зсередини. Хлопчик отримав надзвичайно багато позитивних емоцій та незабутніх вражень, адже до цього він ніколи не був на екскурсії у відділку поліції.
Як правильно гратися з мозаїкою?
"Давай пограємо!" - як нам знайоме це прохання дитини. І яку величезну радість вона відчуває, коли ми погоджуємося. Ми можемо побути хворим або продавцем, учнем або клишоногим ведмедиком Але, зазвичай, граючи з малюком, ми слідуємо за його бажанням: вiн сам пояснює нам, що треба робити. А ми, якщо вже вирішили доставити задоволення, слухняно виконуємо всі вимоги.
Однак гра - це не тільки задоволення і радість, що само по собі дуже важливо! У грі дитина закріплює навички, якими нещодавно оволоділа, розвиває найважливіші сторони своєї психіки. Діти в грі відчувають себе самостійними, за своїм бажанням спілкуються з однолітками, реалізують і поглиблюють свої знання та вміння.
Чи завжди зразкова поведінка – показник сформованої особистості?
Для чого батькам потрібні знання про емоційний інтелект і як виховати та розвивати особистість? Хочу поділитися з вами думкою відомого дитячого психолога Юлії Гіппенрейтер.
Мені більше імпонує погляд на людину, дитину, за якого в центр уваги ставиться її особистість, а не поведінка. Особистість ширша, ніж поведінка. Поведінка – це те, як людина діє, а особистість – те, як вона мислить, до чого прагне, що цінує і вважає важливим. Поведінка може бути завченою та застиглою. А особистість завжди розвивається. Й ось ми хочемо поставити в центр уваги виховання особистості дитини. Як це робити? Коли «зверху» спускаються догми, то завдання для батьків більш-менш просте – взяти норми та «вбудовувати» їх у дитину. Але річ у тім, що так уже пробували жити – і скільки було провальних дослідів! Жива істота не піддається жорсткому програмуванню. Щоб виховання йшло успішно, треба зрозуміти, що потрібно дитині, – якими є її потреби?
Авторизація
Нові публікації
- Горді бути з вами в одному строю!!!!
- Семінар на тему "Інклюзивна група в закладі дошкільної освіти: організація вихователем освітнього процесу відповідно до рівня підтримки дитини"
- Види дитячої агресії: що робити батькам?
- Секрет виховання дітей з високим рівнем емоційного інтелекту
- “Незручні” діти: роль учителів та школи в допомозі дітям з гіперактивністю